Людина з іншої реальності...

Іноді дійсність разюче контрастує з нашими планами (я знаю, що не іноді, а досить часто, але ж..)))... Тільки я вчора збиралась весь вечір провести на дивані, читаючи книжку під хорошу музику і рано-рано піти спати, як виявилось, що приїхав наш друг, якого ми не бачили десь років 8. Зараз він живе в Пітері. А тоді, тоді... Тоді він був найкращим другом Ореста ще з училища... Потім вони грали разом в одному гурті... А потім - він став свідком на нашому весіллі...
Коли він був вчителем малювання в школі, то приходив на уроки з гітарою, грав і казав учням, щоб вони малювали те, що чують...
Тарас, знаний в нашій сім"ї, як Зуб (Леся мене запитала: Мама, а як мені називати - дядя Зуб? :)) ) автор дуже красивих пісень. А ще в нас вдома живе дві гітари (на юзерпиці теж одна з них), які він зробив сам, не маючи ніякого досвіду в тому... І як вони звучать!.. Для мене він підтвердження відомого вислову, що якщо людина талановита, то вона талановита в усьому.

( Далі трохи вечірніх фоток і букв... ) )