365/217

***
Понеділкові записи якісь такі настроєво-акинські... Коли ще є післясмак вихідних, але маєш налаштуватись на робочу хвилю. Коли вихідні вже наполовину, насправді, робочі дні, а робочі - іноді навіть вихідні... 
***
Леся пакує валізи у подорож, а я допомагаю їй в тому і вже скучаю за нею...
***
Приїздила мама на кілька днів погостювати з нами... Це були хороші кілька днів... Батьки з віком стають дуже зворушливими і стосунки з ними - зовсім іншими...
***
Завдяки мамі, у нас в селі щось-таки росте. Ще і цвіте! І навіть плодоносить ))) Цього разу садили полуницю...
***
Крім всього, ми з"їздили в сусіднє містечко на морозиво кУльками. Мама постійно згадує, що найсмачнішим морозивом в її житті було саме морозиво кУльками... А тут якраз поруч відкрили кафе за стилем - "надад в союз" ),-  але з смачним морозивом кУльками і молочними коктейлями з дитинства... Так добре посиділи - мама, Леся і я...
***
Їхали назад і дуже відчула руку Господню - просто на мене і просто переді мною виїхав на зустрічку великий чорний автомобіль, якому не хотілось очевидно тягтись в своїй смузі і кудись треба було швидко-швидко, а я, очевидно, мала підстрибнути, розсмоктатись або з"їхати на узбіччя, що і прийшлось зробити... Цікаво чи встиг... Це секунди, насправді. 
***
Хочеться нових цікавих проектів і, здається, вони потроху приходять... І так це захоплює і вже хочеться туди... Але - обробка і обробка, так... 
***
Ну, і фото ніачьом... Що у вас хорошого? :)