Наше акинське.

Мене завжди дивує, як люди планують так далеко вперед... Правда дивує... Бо тут кожного дня може все так стрімко змінитись, що ці плани здаються як мінімум незрозумілими. Коли мені подруга з-за океану каже, що планують скоро приїхати, а на моє запитання, коли це "скоро", каже, що через одне літо, я дійсно щиро дивуюсь... Тобто, я не кажу, що це так має бути в усіх, можливо це тільки мій суб"єктивний досвід...

Наш початок року видався геть не таким, як хотілось би і типу планувалось. Він зовсім інший за настроєм і тональністю, але в ньому є радість від можливості побути втрьох і від приїздів друзів-рідних-близьких людей, від телефонних дзвінків і смс-повідомлень, від спілкування і від тиші навколо...

Хочу, щоб в цьому році в моєму журналі було більше таких акинських сімейно-родинних записів... Бо коли намагалась зробити  сімейне слайд-шоу за 2012, усвідомила, що з усієї величезної кількості папок із зйомками за минулий рік, не так вже і багато особистих фотографій... І дуже хотілось би це змінити :)

Нам надіслали стільки неймовірно гарних і теплих листівок і кожну з них хочеться розглядати і перечитувати... Думаю, що виділю для цього окремий запис...



( ще акинських фото  )