Коротко.

Є люди, з якими не бачишся багато років (власне, цього разу 11...) в силу географічних обставин для тебе непереборної сили... А потім - приїзд з двома вже дорослими доньками, але наче не було цих років... І говорити-говорити-говорити... І розуміння з пів-слова... Тим складніше розуміти, що знову 11-ть років чекання - це якось дуже немало...



( хаотично з прогулянки )