Вісті з зимових полів :)

[springfrom]

365/316

Ми потроху звикаємо один до одного... Наш дім і ми...
Він говорить до нас, навіть вночі (спершу це страшенно незвично), але дуже-дуже теплий і добрий до нас. За пічкою вже живе невтомний цвіркун. Вулиці і дорогу у нас чистять, що дуже-дуже добре (ми чекали від зими несподіванок і в цьому).
Він вміщує всіх наших друзів. Ну, тих, що добираються, принаймі ))) І всім вистачає місця.
Ще немає купи необхідних речей: духовки, пральки, інтернету, стільців, дивану, крісел, матраци лежать просто на підлозі і т.п. Але це, чомусь, не створює незручностей, а сприймається як щось хороше...
Коротше - ми потроху обживаємось :) Коти виявились недружніми і невдячними (все-таки перше враження, коли вони безсовісно вкрали шмат м"яса з Орестового обіду, було вірним )) ). Тому на весну хочемо взяти якогось рудого але вже свого.
Ну, і сподіваємось, що гросс також поселиться з нами...
Трохи фото і коментарів:




Вітя поселив пташечку над каміном...





























Особливо відважні друзі і в таку погоду смажать шашлики на вулиці...





Леся - в Образі...



Наш ставок...













Наші борулі :)







Візерунки на вікнах



За одну ніч насипало стільки снігу...





Яка ж зима без снігових янголів!



















І ще хороша новина - день почав збільшуватись!

Comments

[merezhyvo.livejournal.com]

сто років не бачила візерунків на вікнах! і зима за містом - то правдива зима, а не якась підробка, припорошена сіллю й піском. Дууууже затишно! і справді: вийшов відбиток ангела на снігу))

[springfrom.livejournal.com]

Орест каже, що в металопластикових вікнах немає візерунків. А в нас же - старі, він їх всі відновлював...