я колись дуже давно був в індуїстській секті... ну й там тлумачилися християнські сюжети в тому сенсі, що це окремий випадок універсального індуїстського погляду... я став читати Біблію саме з таким ухилом - порівнюючи... і раптом мене охопило таке виразне почуття, що все тут написане НЕ МОЖЕ БУТИ НЕПРАВДА - в найбуквальнішому смислі. одразу якось поблідло все решта, зокрема й індійське язичницьке, все стало надто невиразним, надто теоретичним, або казково-метафоричним, або навіть якщо історично обгрунтоване, то НЕ СВЯТЕ, з іншої дійсності... а з Біблії - явне почуття АБСОЛЮТНОЇ ІСТИННОСТІ всього написаного. вірніше все-таки не так: почуття було в найточнішому сенсі таке, як спершу сказав: це НЕ МОЖЕ БУТИ НЕПРАВДА - тобто якщо щодо чогось іншого гадаєш - так чи сяк, то тут нічого гадати - тут факт просто в очі лізе. ну й пішов через кілька днів і охрестився, якраз знайома завітала, каже: давай я тобі хресною буду)) я ще потім на її весіллі свідком був, бо вона за німця йшла заміж і свідок був потрібен (що до речі не обов'язково для громадян - за законом, так само як і при хрещенні дорослих - але в мене хресна була))
до речі в тему...
Date: 2009-10-06 10:10 am (UTC)ну й пішов через кілька днів і охрестився, якраз знайома завітала, каже: давай я тобі хресною буду)) я ще потім на її весіллі свідком був, бо вона за німця йшла заміж і свідок був потрібен (що до речі не обов'язково для громадян - за законом, так само як і при хрещенні дорослих - але в мене хресна була))