Так хочеться...
Jul. 25th, 2014 09:42 amІноді... Ні, не іноді, зараз дуже часто хочеться, щоб головною проблемою-таки був вступ Леськи, а не війна. Бо, здається, я про вступ взагалі не переживаю, а, мабуть, варто було б... Щоб фотографувались знову квіти-книжки-кава... Щоб частіше сидіти з друзями в кав"ярнях і не розмовляти про те, де і яку каску краще купити і як відправити адресату. І не дізнаватись про те, що рідним приходять повістки, а незнайомим рідним і похоронки... Так хочеться.
Сподівалась, що ці десять днів в Америці стануть перезагрузкою. Я провела чудові дні, але не могла відірватись від новин вдома. Було дивно бачити, що десь є місце, де це просто новини... І усвідомлюєш, що ти намагаєшся бути одночасно і тут, і там... Мабуть, це стрес і невміння відключатись-переключатись. Але так є.
А це шматочок мирних ранків з кавою, сонечком і уважністю Джемі, так...

Сподівалась, що ці десять днів в Америці стануть перезагрузкою. Я провела чудові дні, але не могла відірватись від новин вдома. Було дивно бачити, що десь є місце, де це просто новини... І усвідомлюєш, що ти намагаєшся бути одночасно і тут, і там... Мабуть, це стрес і невміння відключатись-переключатись. Але так є.
А це шматочок мирних ранків з кавою, сонечком і уважністю Джемі, так...

no subject
Date: 2014-07-25 07:07 am (UTC)Я вірю, що, коли Лесунька отримуватиме студентський, найгірше вже буде позаду. Ще болітиме-не зовсім відпускатиме, але вже не буде ні похоронок, ні повісток, і квіти будуть ще прекраснішими, і кава ще ароматнішою...правда?
я зовсім прогавила зав'язку-кульмінацію твоєї Америки, але тішуся, що ти там побувала.
no subject
Date: 2014-07-25 02:19 pm (UTC)no subject
Date: 2014-07-28 06:11 am (UTC)Я якось розповім, бо зараз, мені, чомусь, більшість розповідей здаються недоречними... А потім, мабуть, неактуальними будуть ))
no subject
Date: 2014-07-28 06:12 am (UTC)no subject
Date: 2014-07-28 08:08 am (UTC)