"Так люблю той Львів, що бракує ми слів...." слова з відомої всім пісні, такі прості і такі змістовні водночас. І нічого додати...
Хто не бачить цього міста зсередини, не чує того трепету в душі,той ніколи мене не зрозуміє. Мені шкода ту людину....
Я, корінна львів'янка, дуже часто відчуваю цю невимовну спрагу і йду (ні біжу :))до центру "напитися", зачерпнути тої неймовірної сили, яку дає мені це місто.
Тому розумію всіх приїжджих - важко не любити це місто!

Наталя