springfrom | Автоподорож до Польщі. Частина друга. По дорозі до Гданську.

Хочу окремо завважити якісь загальні спостереження, щоб не забути... Ми проїздили через міста-містечка-села і хуторки... Мабуть, карти на GPS були трохи застарілими, бо часто він нас вів грунтовками і лісами... )) Часто нам хотілось просто розвернутись і поїхати назад, бо ніщо не вказувало на те, що ця дорога може нас кудись вивести... А карту ми купили вже пізніше... )))
Мені страшенно сподобались невеличкі містечка і села... Вони якісь по-особливому затишні і красиві. Майже в кожному дворі - вивіска з інформацією про те, яким бізнесом займаються господарі - від стоматології, перукарні до ремонту машин чи продажу якихось товарів. Всі пішоходні переходи навіть поза населеними пунктами освітлені. Причому освітлення автономне - на кожному знаку з ліхтарем - маленький вітрячок і сонячна батарея.

Чого ми не побачили, проїжджаючи дорогами, гуляючи вуличками:
- високих огорож - як правило, це декоративні огорожі з хвойних
- ксенонових фар - водії мене зрозуміють...
- бійцівських порід псів - чомусь нам зустрічались виключно голден ретрівери, водолази і лабрадори :)
Це я, щоб не забути сказати... :)

І да, автор не претендує на високу художню цінність ілюстрацій в даних постах :) Знимкувалось більше, як "путєвиє замєткі", багато знимків взагалі з вікна машини - тому перепрошую за якість і т.д. )

Отже ми вирушили на Гданськ...
Поруч з Любліном, по дорозі знаходиться невеличке містечко Казимеж Дольний. Я багато про нього чула, то ж вирішили обов"язково хоча б на пару годин заїхати туди. Місто, справді, дуже гарненьке і приємне, абсолютно курортне і розраховане суто на туристів. Як на мене - надто "казкове" :)

Ми побродили його вуличками, зайшли в один з магазинів, які я відношу до розряду "я б тут жила" )))

Дійшли до замку, оточеного великими огорожами з надписами, що повідомляли нас про те, що замок знаходиться на реставрації і обіцянкою закінчити ці роботи до 2012 року. І, знаєте, з того, як там велись роботи - дуже вірилось, що справді так і буде :) на відміну від.
Потім піднялись на гору, що називається Гора Трьох Хрестів:

З гори відкривався такий вид на місто:

І наш маршрут лежав далі на північ. Погода то псувалась, то покращувалась, але на наш настрій це абсолютно не впливало. Оскільки вже почало сутеніти, ми зупинились в найближчому готелі, який показав нам GPS (у нас тоді ще був GPS, але про це пізніше). І не треба було цього робити, бо вздовж дороги було багато дуже приємних і затишних готельчиків і пансіонів (зі значно демократичнішими цінами), в яких чудово можна було спинитись. Бо проїздили ми через легендарні Мазури, правда, цього разу вирішили там не спинятись. Сподіваюсь, що в наступну нашу поїздку... ))
В нашому путівнику також згадувалось про Мальборк, то ж наступного ранку ми рушили туди. Місто і замок нас справді вразили. Велич і краса тевтонської архітектури - це щось, що мені складно описати словами. В сам замок на екскурсію ми не пішли, бо там, як це часто буває в європейських замках, екскурсія триває 3-3.5 години, за вами замикають двері і весь цей час ви маєте ходити з групою не відходячи від неї )) Ну, і природньо, що то все польською мовою. Ми згадали подібний досвід в словацьких замках і просто побродили околицями :)