springfrom (
springfrom) wrote2011-01-01 10:18 pm
Постсвяткове акинсько інтравертне )
Перенесла в новий щоденник незакінчене з минулого року... І задумалась...

Речі і сподіваюсь люди-події-плани починають віднаходити свої місця... Ось навіть гітара, яка з нами вже багато років, ще з гуртожитку, стояла по різним кутам-фотелям-кухням, нарешті віднайшла своє місце... Так і у внутрішньому і близькому устрої... Точніше, Бог розставляє все по місцям, моя справа просто приймати те. Потроху все набуває якоїсь правильності... Принаймі, таке внутрішнє відчуття... Сподіваюсь, що воно не хибне. Я займаюсь якимись, здавалось би, дрібними справами, але відчуття, що це саме те, що я маю робити саме в цей період життя... І навіть в пробках по дорозі на Лесіні процедури, чи в очікуванні тата з уколів під лікарнею, є відчуття, що я саме там, де маю бути в цей момент...

Речі і сподіваюсь люди-події-плани починають віднаходити свої місця... Ось навіть гітара, яка з нами вже багато років, ще з гуртожитку, стояла по різним кутам-фотелям-кухням, нарешті віднайшла своє місце... Так і у внутрішньому і близькому устрої... Точніше, Бог розставляє все по місцям, моя справа просто приймати те. Потроху все набуває якоїсь правильності... Принаймі, таке внутрішнє відчуття... Сподіваюсь, що воно не хибне. Я займаюсь якимись, здавалось би, дрібними справами, але відчуття, що це саме те, що я маю робити саме в цей період життя... І навіть в пробках по дорозі на Лесіні процедури, чи в очікуванні тата з уколів під лікарнею, є відчуття, що я саме там, де маю бути в цей момент...
no subject