Мені здається, що справжні, такі люблячі батьки ніколи не лишають нас сиротами. Зараз досвідчую це лише з дідусем, якого другий рік немає. Але згадки про нього дуже зіргівають мене, я би навіть сказала, що вони завжди як невидима хвиля любові, коли б я про нього не згадала. Ну, і ще ці згадки дуже спонукають мене до спілкування і відвідування 2 бабусь, які ще зі мною :) В Бозі ми всі стаємо якісь як єдине одне.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2012-02-10 02:36 pm (UTC)В Бозі ми всі стаємо якісь як єдине одне.