springfrom | 365/92

Євангельські коти.
"Учителю, - сказав апостол Іван Ісусові, - ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Твоїм ім"ям демонів, і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить". А Ісус відповів, щоб не забороняли.
Фрагмент про євангельського кота, що ходить своїми дорогами. Таким котом був Никодим. Належав до фарисеїв, але уникав їх; шукав Христа Бога, але уникав Його апостолів. Ходив у темряві, аби не бачили його ані одні, ані другі. Шукав власної дороги до Ісуса.
Котом, що ходить своїми дорогами, є, мабуть, той, кому на Страшному Суді Христос скаже: "Я був голодний, а ти мене нагодував; Я був спраглий, а ти мене напоїв". Він тоді зробить великі очі й здивується: "Як це? Вважалося, що я невіруючий, я не ходив до церкви, просто давав бідним їсти й пити, роздавав одяг старий і новий, а це був Ти?"
Котами, що ходять своїми дорогами, може, були пустельники, що ані не ступили на шлюбний рушник, ані постукали у двері жодного монастиря. У них були свої правила, у кожного свої для себе, і згідно з ними, вони йшли до Бога.
Котом, що ходить своїми дорогами міг бути легендарний четвертий мудрець, що йшов до Вифлеєму. Згідно з переданням, він ішов не тією дорогою, бо зовсім не дивився на небо і не шукав зірки. Той мудрець був лікарем, він вирушив у дорогу, думаючи, що коли йтиме від хворого до хворого, то дійде до Вифлеєму, не дивлячись угору на нову зірку. Справді, він дійшов до Вифлеєму, але виявилось, що там уже не було Ісуса, бо його забрали до Єгипту. Мудрець побачив тільки стовпа з написом: "Ми, троє мудреців, знайшли Господа Ісуса і повертаємось, чинячи добро". Подумав собі: "Я не знайшов Ісуса, але, коли шукав Його, чинив добро". У переданні сказано, що той мудрець знайшов Христа лише на Голгофі.
Тоді, коли стаємо дуже великими формалістами, бюрократами, дотримуємось самої букви і форми, виявімо повагу й розуміння до тих, що йдуть до Бога дорогою власних переживань.

Ян Твардовський. "Ще одна молитва"