365/105

[springfrom]

Із закриттям "Каффи-де-Прованс" і підвищенням цін в "Циферблаті" приходиться переглядати список улюблених місць для зустрічей :) Порадьте щось?

Comments

[svitanka.livejournal.com]

це ж треба, а Каффа де ПРованс мені тільки по твоїм фоткам стала відома, а покавувати там не вийшло, надто незручне місце для мене, далеко від всіх ключових точок переміщення по місту. Один раз з подругою гуляли і хотіли зайти, але нас трохи відлякало те що кафе було повністю порожнє. Ну тобто взагалі нікого і офіціанти на тебе стовбичать і дивляться. Ми розвернулись і пішли в Майстерню (яку до слова я не дуже лю, бо вона мені макдональдс нагадує по кількості відвідувачів на кв см).
Взагалі не уявляю де тепер в Києві приємно посидіти. Колись любимий Дукат на Інститутській для мене закрита тема - один раз хамство, і всьо до свіданія, я своїх гривень там не залишу.
Люблю месьє Олів"є на Сагайдачного, за інтер"єр. Кухня там посередня, але морс у них чудовий. І капучино роблять велетенську бадєйку.

[springfrom.livejournal.com]

:) мене якраз оця пустота і приваблювала - завжди можна було спокійно поспілкуватись... або почитати... ех...

[svitanka.livejournal.com]

пустота пустоте - рознь. затишок і відсутність товкучки (як в майстерні) і повна порожнеча з офіціянтками які на тебе витріщаються... був якраз другий варіант. Взагалі було враження таке що вони зачиняються чи що. Ми зайшли там напівтемно (білий день надворі) на нас виклично вичікувально дивиться обслуговуючий персонал. Мені було не затишно. Але я взагалі дуже примхлива людина ггг :))) Так собі ми з подругою і уявили як на нас подивляться якшо ми лише чашку чая замовим найдешевшу ггг

[springfrom.livejournal.com]

ну, бачиш як воно по-різному буває... :) у мене було так, що я замовляла там одну каву і сиділа три години... :) і мені здалось, що персонал дуже-дуже милий... :)
але розумію тебе, і коли відчуття такі, як ти кажеш - я також йду :)