Дуже акинський )))
Вчора, раптом, дякувати Богу, випав дууууууууууже нечастий вечір, який ми, нарешті, могли провести всі разом. Страшенно скучила за цими відчуттями... Просто всім бродити вуличками, розмовляти, жартувати, посидіти в кафе, нікуди не поспішати... Відчуття приємного і чудового подарунку...
Леся з Анею мали їхати вечірнім поїздом до Львова, а до того часу ми...
- їхали з Лесею маршруткою до Києва. Хіхікали на всю маршрутку... (Лесін супровід в поїздці. Щоб не страшно було)

- їздили по місту...

- бродили вуличками...

- заглядали у дворики ))) до речі, ніхто не знає, що за таємнича і дуже цікава майстерня знаходиться за адресою малопідвальна 10?

- задирали голови і розглядали будинки...


- бродили взявшись за руки

- сімейство не хотіло фотографуватись - тікало і кривлялось...



- іноді вдавалось піймати...

- знову їздили і знову бродили...




- знову ховались...



- потім зголодніли і вирішили перекусити перед поїздом недалеко від вокзалу...



- знову кривлялись...

- ну, і їли...



- розмовляли...



- подрімали...

- і відправились на вокзал...


- знайшли потрібний вагон...

- а в сусідньому купе їхали мобільні крила і німби...

А я попереджувала, що абсолютно акинський запис :) Леся з Анею вже у Львові і до вечора мають бути у Збаражі. Тому далі звіт від Надійки вже :)
А мені - обробка, да.
Вчора, раптом, дякувати Богу, випав дууууууууууже нечастий вечір, який ми, нарешті, могли провести всі разом. Страшенно скучила за цими відчуттями... Просто всім бродити вуличками, розмовляти, жартувати, посидіти в кафе, нікуди не поспішати... Відчуття приємного і чудового подарунку...
Леся з Анею мали їхати вечірнім поїздом до Львова, а до того часу ми...
- їхали з Лесею маршруткою до Києва. Хіхікали на всю маршрутку... (Лесін супровід в поїздці. Щоб не страшно було)

- їздили по місту...

- бродили вуличками...

- заглядали у дворики ))) до речі, ніхто не знає, що за таємнича і дуже цікава майстерня знаходиться за адресою малопідвальна 10?

- задирали голови і розглядали будинки...


- бродили взявшись за руки

- сімейство не хотіло фотографуватись - тікало і кривлялось...



- іноді вдавалось піймати...

- знову їздили і знову бродили...




- знову ховались...



- потім зголодніли і вирішили перекусити перед поїздом недалеко від вокзалу...



- знову кривлялись...

- ну, і їли...



- розмовляли...



- подрімали...

- і відправились на вокзал...


- знайшли потрібний вагон...

- а в сусідньому купе їхали мобільні крила і німби...

А я попереджувала, що абсолютно акинський запис :) Леся з Анею вже у Львові і до вечора мають бути у Збаражі. Тому далі звіт від Надійки вже :)
А мені - обробка, да.
no subject
Date: 2012-08-23 03:10 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 03:10 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 03:17 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 03:18 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 03:20 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 03:50 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 04:06 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 04:07 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 04:08 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 04:13 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 04:52 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 04:53 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 07:25 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-23 07:39 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 06:01 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 06:21 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 06:21 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 06:21 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 07:19 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 07:31 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 09:57 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 11:22 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 11:53 am (UTC)Слава Богу за такі вечори, за моменти світла і відпочинку навіть у найважчі часи!
no subject
Date: 2012-08-24 02:21 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-24 04:58 pm (UTC)