365/220

[springfrom]

Дуже акинський )))
Вчора, раптом, дякувати Богу, випав дууууууууууже нечастий вечір, який ми, нарешті, могли провести всі разом. Страшенно скучила за цими відчуттями... Просто всім бродити вуличками, розмовляти, жартувати, посидіти в кафе, нікуди не поспішати... Відчуття приємного і чудового подарунку...
Леся з Анею мали їхати вечірнім поїздом до Львова, а до того часу ми...
- їхали з Лесею маршруткою до Києва. Хіхікали на всю маршрутку... (Лесін супровід в поїздці. Щоб не страшно було)




- їздили по місту...



- бродили вуличками...



- заглядали у дворики ))) до речі, ніхто не знає, що за таємнича і дуже цікава майстерня знаходиться за адресою малопідвальна 10?



- задирали голови і розглядали будинки...





- бродили взявшись за руки



- сімейство не хотіло фотографуватись - тікало і кривлялось...







- іноді вдавалось піймати...



- знову їздили і знову бродили...









- знову ховались...







- потім зголодніли і вирішили перекусити перед поїздом недалеко від вокзалу...







- знову кривлялись...



- ну, і їли...







- розмовляли...







- подрімали...



- і відправились на вокзал...





- знайшли потрібний вагон...



- а в сусідньому купе їхали мобільні крила і німби...



А я попереджувала, що абсолютно акинський запис :) Леся з Анею вже у Львові і до вечора мають бути у Збаражі. Тому далі звіт від Надійки вже :)
А мені - обробка, да.

Comments

[springfrom.livejournal.com]

:) та ми ж такі, як завжди...