Життя-буття Маркове...

[springfrom]

Яким ми його забирали - ви пам"ятаєте - http://springfrom.livejournal.com/227487.html :)
Минув місяць... Яким це життя може виглядати з погляду Марка і чому в нього такі сумні очі.

Отже. На тиждень тому, ці 14 кг щастя були такими:




Ці люди його постійно тіскають, ніякого спокою...





Тарілки через деякий час чомусь зовсім пусті. Вже і возюкав по всій хаті, і перевертав - нічого!



Гладять...





... і чухають пузо



На диван - не можна, в ліжко - не можна, тапки (найсмачніше!!!) гризти теж не можна! :(





Навколо чатує небезпека... Одні лише віники-швабри-пилососи, від яких постійно треба захищати сім"ю...





Використовують як декорацію біля каміну...



Знову-таки тіскають, а на сходи не пускають!









Кроку не дають ступити!





Возять в машині...



От чому у Марка такі сумні очі... А вам би таке сподобалось???

У вівторок закінчується карантин... :) Так що, з ким ми так давно збирались зустрітись і так довго відкладали... ВОТ ОНО!!! :) Але руки-ноги ми гриземо, колготки деремо і т.п... Вибачайте, це ще на кілька місяців :)

365/57

Comments

[pu4ini.livejournal.com]

У меня тоже такое))) В пятницу привезли вестика 2,5)))))сейчас бессонная ночь, так как Булка просится на диван, а я изверг ее не пускаю.....так она со всех сторон ходит и ноет...... веселенькая ночка))) если ноги поставить на пол, так сразу прибегает, ложится вокруг ноги и кладет сиротливо голову на ногу))))

[springfrom.livejournal.com]

для нас також в першу ніч було найважче втриматись і не пустити його до себе в ліжко... ))