springfrom | Акинсько-цуценяче :)

В неділю була нагода і причина поїхати до Маркових родичів :) Причина - в моєї подруги, яка була дружкою на нашому весіллі і з якою ми прожили два роки в одній кімнаті в гуртожитку, яка нереально кльова, красива і талановита - тепер живе брат Марка - ура-ура! :) Будєм дружить собакамі, домамі, сємьямі )))
І що вияснилось. Я тут ще не розповідала, які танці з бубнами приходилось танцювати, щоб нагодувати нашого Марка. Ні, не щоб нагодувати. Щоб вмовити його хоч щось з"їсти. Ну, крім м"яса, звісно. Це ми можемо в будь-який час доби і в будь-якому стані ))) А корм - ну ніяк... Мені соромно, але я навіть з руки вже намагалась годувати... Він так віддано дивиться в очі і потім обережненько відсувається від мене і відвертається... А тут... З"їв свою порцію і поліз в братову тарілку доїдати за нього!.. Ми від обурення навіть не знайшлись що сказати! )))) Виховує нас песик :) І часто в нього це виходить краще, ніж в нас :)
Про мій "собачий" досвід якось розкажу окремо... А зараз кілька фотодоказів )) Цікаво лише з точки зору сімейного архіву :)