Про різне.

[springfrom]

В фб вчора розповіла про враження від співбесіди в посольстві, залишу й тут...

***

Була сьогодні на співбесіді в посольстві. Три години очікування без книжки - це, звісно, жесть. Останній раз таке відчуття було, коли проходили 7 годин митницю на Шегинях. Так про що я. Під час співбесіди чути про що говорять в сусідніх кабінках. Фраза: "Сколько у мєня дєтєй? 8. да. Старшему? 9 лєт" змусила мене вийти з моєї кабінки і зазирнути в сусідню )))

***

І ще околопосольське. Туди ж з собою взагалі нічого брати не можна. Взагалі-взагалі. То Орест мене чекав всі три години під посольством )) Розповідає: проходить молодий чоловік, розмовляє по мобільному телефону, закінчує розмову, зупиняється біля посольства, голосно промовляє "абітєль зла", хреститься і йде далі )

***

Слід зауважити, що в "абітєлізла", поки чекала, то побачила кілька американських пар, які, очевидно, оформлювали документи на всиновлення... Всиновлювали таких діток, якими у нас тут дуже мало хто займається... Дуже тяжких...

***

А знимка буде з хрестин. Давно вже не було так, щоб одночасно хрестили кілька дітей. А тут - аж 6. І запрошена я була знимкувати зовсім інших людей, але так приємно було бути присутньою ще і на хрестинах донечки natyak. То їм від мене і знимка :)

Comments

[ru-zja.livejournal.com]

про абітєль - дуже розумію того чоловіка. сниться мені та процедура в страшних снах.
чим закінчився ваш похід. привбіцяли візу?

[springfrom.livejournal.com]

підозрюю, що чоловік мав на увазі всю америку )))
а там - нічо так нічо, тіки шо три години без книжки і т.п. - це да...
угу. сказали, шо дадуть :)