Акинське.

[springfrom]

Я щось давно тут в жж тільки розміщую фото і пару слів і зовсім не читаю... Але дивлюсь на початковій сторінці "топ-новини" і тихо офігєваю, вибачте... І думка про те, що треба звідси, мабуть, переїжджати-таки. Не зараз, швидше за все, взимку, дасть Бог дожити... Шкода втрачати стрічку. Дуже шкода. Тим, хто ще не знайшовся в фб - прошу - https://www.facebook.com/oksanatysovska. Тут ще поки що буду.
Якось все воно зараз так...

Comments

[olcha-tihiro.livejournal.com]

Ольга Сморжанюк
Новости стараюсь не смотреть. Даже не так, когда случайно включаю телевизор на канале НТВ скажем (а в наших широтах никуда не денешься от этого), то у меня начинается ПАНИКА. Потому что физических сил слушать этот бред нет уже давно.

[springfrom.livejournal.com]

єсть. ідентифікувала :)
уявіть собі, яка паніка буває тут, всередині ситуації )

[olcha-tihiro.livejournal.com]

Я каждый день прошу Бога послать вам сил! Надеюсь, что мои просьбы доходят хотя бы иногда :) Сама по мере сил помогаю своим беженцам тут (через общественные организации не помогаю намеренно, потому как потом начинают приходить письма на имя губернатора с благодарностью от жен ополченцев. А этим людям моя помощь не нужна, они хотели в Россию, они ее получили. Помощь нужна тем, кому было просто больше некуда ехать.) В этом плане ваши посты для меня огромная поддержка, смотрю их и понимаю, что должна делать то, что могу.
Еще раз спасибо Вам!

[springfrom.livejournal.com]

Вам дякую!
з біженцями доволі важка ситуація. бо є багато нещасних людей, які втратили домівки і їм немає куди подітись і це трагедія. є такі, які їдуть, бо тут всьо на шару і починають качати права, а там їх чоловіки здають квартири російським солдатам або взагалі воюють в ополчєніі. тому для мене варіант допомагати тим, кого я добре знаю... інакше тяжко. бо багато розчарувань серед волонтерів, які допомагали біженцям. але багато, справді, святих людей, які забувши про себе-сім"ю, всі сили і час витрачають на це...

[olcha-tihiro.livejournal.com]

у нас тут есть организованная диаспора украинской молодежи. В мирное время занимались популяризацией украинской культуры, налаживали связи в разных сферах. теперь вот потихоньку помогаем, но только тем кого знаем. В Воронеже ребята в первое время помогали массово всем, но потом только виноваты остались, что несчастные беженцы не зарабатывают миллионы и не живут ан виллах.
но мои ребята жуткие оптимисты, они считают, что буквально-сегодня завтра уже вернутся. Поддерживаем их чем можем и разделяем оптимизм.
Есть одна мечта - когда все успокоится, я обязательно приеду к вам и пожму руку!

[springfrom.livejournal.com]

ви молодці :)
питання - куди вони планують повернутись...
з радістю вип"ю кави з Вами :)