springfrom | Осінь за моїм вікном.

Оскільки я ні разу не сова, а відносно-жайворонок, то прокидаюсь я раніше за всіх домашніх... В цьому є своя чарівність... Поки ще солодко сплять Леся і Орест, я роблю собі кавучай, щось гортаю-читаю... Нікуди не поспішаючи...
Потім готую сніданок... Сьогодні от теж почала вже за звичним сценарієм...Але виглянувши у вікно, виявила там... Сонце підсвічує якусь особливо осінню лавку, а біля неї сидить чорна киця... І воно мені так склалось до купи, що лишила я сніданок, швидко одяглась і побігла то все знимкувати )))

Я, взагалі-то, не по кицям. Тобто, я ВЗАГАЛІ не по кицям... Але шось останнім часом якось воно так )).

lana_svitankova стверджує, що то все передається, причому, цитую дослівно, "візуально-знімкувальним шляхом " )