springfrom (
springfrom) wrote2010-09-27 09:55 pm
Автоподорож до Польщі. Частина друга. По дорозі до Гданську.
Хочу окремо завважити якісь загальні спостереження, щоб не забути... Ми проїздили через міста-містечка-села і хуторки... Мабуть, карти на GPS були трохи застарілими, бо часто він нас вів грунтовками і лісами... )) Часто нам хотілось просто розвернутись і поїхати назад, бо ніщо не вказувало на те, що ця дорога може нас кудись вивести... А карту ми купили вже пізніше... )))
Мені страшенно сподобались невеличкі містечка і села... Вони якісь по-особливому затишні і красиві. Майже в кожному дворі - вивіска з інформацією про те, яким бізнесом займаються господарі - від стоматології, перукарні до ремонту машин чи продажу якихось товарів. Всі пішоходні переходи навіть поза населеними пунктами освітлені. Причому освітлення автономне - на кожному знаку з ліхтарем - маленький вітрячок і сонячна батарея.
Чого ми не побачили, проїжджаючи дорогами, гуляючи вуличками:
- високих огорож - як правило, це декоративні огорожі з хвойних
- ксенонових фар - водії мене зрозуміють...
- бійцівських порід псів - чомусь нам зустрічались виключно голден ретрівери, водолази і лабрадори :)
Це я, щоб не забути сказати... :)
І да, автор не претендує на високу художню цінність ілюстрацій в даних постах :) Знимкувалось більше, як "путєвиє замєткі", багато знимків взагалі з вікна машини - тому перепрошую за якість і т.д. )
Отже ми вирушили на Гданськ...
Поруч з Любліном, по дорозі знаходиться невеличке містечко Казимеж Дольний. Я багато про нього чула, то ж вирішили обов"язково хоча б на пару годин заїхати туди. Місто, справді, дуже гарненьке і приємне, абсолютно курортне і розраховане суто на туристів. Як на мене - надто "казкове" :)
Ми побродили його вуличками, зайшли в один з магазинів, які я відношу до розряду "я б тут жила" )))
Дійшли до замку, оточеного великими огорожами з надписами, що повідомляли нас про те, що замок знаходиться на реставрації і обіцянкою закінчити ці роботи до 2012 року. І, знаєте, з того, як там велись роботи - дуже вірилось, що справді так і буде :) на відміну від.
Потім піднялись на гору, що називається Гора Трьох Хрестів:
З гори відкривався такий вид на місто:
І наш маршрут лежав далі на північ. Погода то псувалась, то покращувалась, але на наш настрій це абсолютно не впливало. Оскільки вже почало сутеніти, ми зупинились в найближчому готелі, який показав нам GPS (у нас тоді ще був GPS, але про це пізніше). І не треба було цього робити, бо вздовж дороги було багато дуже приємних і затишних готельчиків і пансіонів (зі значно демократичнішими цінами), в яких чудово можна було спинитись. Бо проїздили ми через легендарні Мазури, правда, цього разу вирішили там не спинятись. Сподіваюсь, що в наступну нашу поїздку... ))
В нашому путівнику також згадувалось про Мальборк, то ж наступного ранку ми рушили туди. Місто і замок нас справді вразили. Велич і краса тевтонської архітектури - це щось, що мені складно описати словами. В сам замок на екскурсію ми не пішли, бо там, як це часто буває в європейських замках, екскурсія триває 3-3.5 години, за вами замикають двері і весь цей час ви маєте ходити з групою не відходячи від неї )) Ну, і природньо, що то все польською мовою. Ми згадали подібний досвід в словацьких замках і просто побродили околицями :)
А вже звідти ми, все-таки, вирушили до Гданську... Але про це далі... :) Як набридне - скажіть, добре? :)
Мені страшенно сподобались невеличкі містечка і села... Вони якісь по-особливому затишні і красиві. Майже в кожному дворі - вивіска з інформацією про те, яким бізнесом займаються господарі - від стоматології, перукарні до ремонту машин чи продажу якихось товарів. Всі пішоходні переходи навіть поза населеними пунктами освітлені. Причому освітлення автономне - на кожному знаку з ліхтарем - маленький вітрячок і сонячна батарея.
Чого ми не побачили, проїжджаючи дорогами, гуляючи вуличками:
- високих огорож - як правило, це декоративні огорожі з хвойних
- ксенонових фар - водії мене зрозуміють...
- бійцівських порід псів - чомусь нам зустрічались виключно голден ретрівери, водолази і лабрадори :)
Це я, щоб не забути сказати... :)
І да, автор не претендує на високу художню цінність ілюстрацій в даних постах :) Знимкувалось більше, як "путєвиє замєткі", багато знимків взагалі з вікна машини - тому перепрошую за якість і т.д. )
Отже ми вирушили на Гданськ...
Поруч з Любліном, по дорозі знаходиться невеличке містечко Казимеж Дольний. Я багато про нього чула, то ж вирішили обов"язково хоча б на пару годин заїхати туди. Місто, справді, дуже гарненьке і приємне, абсолютно курортне і розраховане суто на туристів. Як на мене - надто "казкове" :)
Ми побродили його вуличками, зайшли в один з магазинів, які я відношу до розряду "я б тут жила" )))
Дійшли до замку, оточеного великими огорожами з надписами, що повідомляли нас про те, що замок знаходиться на реставрації і обіцянкою закінчити ці роботи до 2012 року. І, знаєте, з того, як там велись роботи - дуже вірилось, що справді так і буде :) на відміну від.
Потім піднялись на гору, що називається Гора Трьох Хрестів:
З гори відкривався такий вид на місто:
І наш маршрут лежав далі на північ. Погода то псувалась, то покращувалась, але на наш настрій це абсолютно не впливало. Оскільки вже почало сутеніти, ми зупинились в найближчому готелі, який показав нам GPS (у нас тоді ще був GPS, але про це пізніше). І не треба було цього робити, бо вздовж дороги було багато дуже приємних і затишних готельчиків і пансіонів (зі значно демократичнішими цінами), в яких чудово можна було спинитись. Бо проїздили ми через легендарні Мазури, правда, цього разу вирішили там не спинятись. Сподіваюсь, що в наступну нашу поїздку... ))
В нашому путівнику також згадувалось про Мальборк, то ж наступного ранку ми рушили туди. Місто і замок нас справді вразили. Велич і краса тевтонської архітектури - це щось, що мені складно описати словами. В сам замок на екскурсію ми не пішли, бо там, як це часто буває в європейських замках, екскурсія триває 3-3.5 години, за вами замикають двері і весь цей час ви маєте ходити з групою не відходячи від неї )) Ну, і природньо, що то все польською мовою. Ми згадали подібний досвід в словацьких замках і просто побродили околицями :)
А вже звідти ми, все-таки, вирушили до Гданську... Але про це далі... :) Як набридне - скажіть, добре? :)

no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
колись буду використовувати твої записи як інструкцію в подорожі:) отака я :)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
спасибо!
no subject
no subject
no subject
очень красиво!
no subject
no subject
ви дуже щасливі, що побачили стільки краси! молодці!
no subject
слава Богу, що була така можливість... дуже ми вже любимо подорожувати... :)
no subject
ще, ще, ще, ще, ще!!!!!!!!!!!!
а, правда, ви купили той годинник, який нагадує про любов? або хоч щось із казкової крамнички?
no subject
no subject
чекаю на наступні частини:)
можна ще брати гугл мапс і малювати маршрут на них для наглядності
no subject
no subject
А в мене є майже такий самий годинник, як на фотографії! подарунок тоді ще нареченого :) Хоча б шматочок краси (втішаюся :) ).
no subject
ух ти! везе тобі! :) чудовий чоловік (тоді ще наречений) :)
no subject
чекаю продовження)
no subject
no subject
спасибо!
no subject
no subject
no subject
no subject
чекаю!
no subject
дякую за фото!
no subject
no subject
no subject
no subject
Мені не можна заходити в такі магазини - я б звідти не вийшла... :)
no subject
no subject
Дякую за чудову фото-розповідь! )
P.S. я фото з магазинчику я собі зберігла окремо )))) Буду облизуватись при нагоді )))
no subject
о! у мене таких фоток! )))) я буду ще викладати - не хотіла сильно грузити.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
А Париж... ну это была мечта, она ясное дело, не понравиться не может. Париж - это не исторический центр с толпой туристов, а прилегающие улицы, в которых обычные люди живут своей обычной жизнью - гуляют с детьми, беседуют на лавочках, эти торговцы со своими лотками - такой дух города. Ну я люблю все французское :)))
Берлин мне понравился вопреки всему :)) Я не люблю немецкий язык, равнодушна к культуре, там нет особых достопримечательностей, и вообще это все-таки мегаполис и к тому же восточная часть чем-то напоминает Москву. Но! Там очень уютно, такое ощущение душевного комфорта. Сама удивилась :))