Про неймовірно талановитих друзів і людину з іншої реальності.

[springfrom]

Ой, я страшенно люблю хвалитись своїми друзями. Бо вони в мене справді дивовижні... Якби я вміла гарно писати, то написала би про кожного багато-багато....
Про Тараса я вже розповідала в цьому журналі, намагалась оце знайти лінк на той давній пост, але він шось так далеко, що не стала далі листати... Тарас - друг Ореста вже багато років. Доречі це саме він автор тієї гітари springfrom.livejournal.com/81627.html , яка була з нами багато років... Це перший музичний інструмент, який Тарас зробив власноручно... Потім був безладова акустична бас-гітара, я теж її раніше показувала... Потім Тарас поїхав в Пітер на багато років. Там він навчав дітей мистецтву. Абсолютно безкоштовно, разом з групою таких самих ентузіастів. А на життя вони заробляли працюючи двірниками і нічними сторожами... Угу. Це правда. Потім Тарас повернувся... І тепер живе в селі десь за 20 км від нас і працює в майстерні школи бандуристів в Стрітівці. Як ви розумієте, практично на ентузіазмі... Крім того, він справжній поет... І художник. І композитор. Як я вже раніше згадувала в записі про нього - людина з іншої реальності... Ну уявіть собі, він ще приймає участь в сільському ансамблі троїстих музик і танцює гопак... :) 
А саме зараз хочу показати нароодження музики... Тарас робить кобзу на спеціальне замовлення... Я забула сказати ще, що його батько також самотужки колись зробив скрипку...

















А ось і герой нашої історії :) Він, доречі, був свідком на нашому весіллі :)













Цьому інструменту (не знаю, як називається, вибачайте) дуже багато років. Його колись знайшов батько Тараса в закинутій хаті в Ходорові...





Це все було відзнято ще в середині грудня. На минулі вихідні ми знову їздили знімати наступний етап, я покажу пізніше. А сьогодні Тарас дзвонив і казав, що в суботу можна буде побачити вже готовий інструмент... Це неймовірно захоплююче - спостерігати створення чогось такого справжнього... Ну і коли зустрічаєш і багато років знаєш таких людей - це додає оптимізму :)

Comments

[lana-svitankova.livejournal.com]

Уууух....

[springfrom.livejournal.com]

ага :)