Отака математика
Apr. 2nd, 2009 10:01 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
springfromГосподь благословив мене дитиною, в якої я багато вчусь. Так було практично від її народження. Мене завжди в ній вражала і трохи лякала абсолютна відсутність агресії (у сенсі "постояти за себе"). Лякала, бо я думала, що в нашому світі таким людям важко виживати. Але я розуміла, що саме такою створив її Бог, а значить, Він берегтиме її...
Так от. Про навчання від дітей. Мабуть добре, що мені довелося працювати за спеціальністю (вчитель математики) лише чотири місяці. Бо направду у мене не дуже багато витримки. Навіть на пояснення незрозумілого власній дитині не вистачає. Хоча це десь природньо.Часто ми досить терплячі до чужих і нетерпимі до рідних і близьких. Трапилось недавно так, що Лесі була незрозумілою тема з математики. Ми з нею сіли розбиратись. Мого терпіння вистачило не надовго... І Лесю було відправлено за поясненнями до тата. Робота над темою йшла довго і досить бурхливо. Аргументація ставала все голоснішою.Врешті Леся в сльозах пішла в свою кімнату. Десь за п"ять хвилин з"являється з червоними очима, підходить до Ореста і каже: "Дякую тобі, тато, що ти мені так добре все пояснив". І це абсолютно щиро! Без натяку на іронію... У нас відняло мову... Орест: "Доню... Я ж на тебе кричав". "Нічого тату. Я вже все зрозуміла". :) І мені стало соромно.
Так от. Про навчання від дітей. Мабуть добре, що мені довелося працювати за спеціальністю (вчитель математики) лише чотири місяці. Бо направду у мене не дуже багато витримки. Навіть на пояснення незрозумілого власній дитині не вистачає. Хоча це десь природньо.Часто ми досить терплячі до чужих і нетерпимі до рідних і близьких. Трапилось недавно так, що Лесі була незрозумілою тема з математики. Ми з нею сіли розбиратись. Мого терпіння вистачило не надовго... І Лесю було відправлено за поясненнями до тата. Робота над темою йшла довго і досить бурхливо. Аргументація ставала все голоснішою.Врешті Леся в сльозах пішла в свою кімнату. Десь за п"ять хвилин з"являється з червоними очима, підходить до Ореста і каже: "Дякую тобі, тато, що ти мені так добре все пояснив". І це абсолютно щиро! Без натяку на іронію... У нас відняло мову... Орест: "Доню... Я ж на тебе кричав". "Нічого тату. Я вже все зрозуміла". :) І мені стало соромно.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2009-04-03 10:07 am (UTC)no subject
Date: 2009-04-03 10:20 am (UTC)