Про філософсько-економічні аспекти вибирання картоплі та ще трохи маминого садку.

[springfrom]

День Незалежності ми провели, як і більшість українців, приймаючи участь у національній забаві по видобуванню з землі картоплі. :) Але з роками старію, мабуть, дорослішаю і тому не сприймаю зараз це як трагедію і ужасужас настільки неприємну роботу, а ставлюсь більш спокійно... По-перше, це ще одна нагода побачитись з батьками... В буднях-турботах-роботі часто не знаходиш для цього можливості... По-друге, враховуючи наш спосіб життя, це дуже навіть корисно - фізична праця на свіжому повітрі і т. п. До того ж ми чудово поспілкувались:))).
Добре пам"ятаю, якою це каторгою здавалось мені в 12 років, тому Лесю ми звільнили від цього почесного обов'язку. Вона допомагала дідусеві на кухні. Ну, а ми з Орестом...
Копаємо... Черговий кущ... Величезна стара картоплина і дві молоді горошинки біля неї. Орест задумливо:
- Мда... Гора породіла мишь...
Трохи згодом.... Кущ, де одна посадкова і така ж за розмірами одна молода:
- Вийшли в нуль. Що за умов економічної кризи не так вже й погано.
Так і працювали... :)

Коли їхали додому, то спіймала себе на щемі в серці: батьки зараз щоразу прощаються так, ніби назавжди...

Comments

[merezhyvo.livejournal.com]

приємно, коли наші діти розумніші за нас)) малою постійно клеїла "манікюри" з їхніх пелюсток (ви таке робили?)).Потім вони означали, що на порозі - осінь. Аж тепер вирішила поцікавитись, ЯК все-таки називаються...

[springfrom.livejournal.com]

:)) так і є!
я теж клеїла! :) бігали ми по двору з таким манікюром... )
так... осінь вже поруч...

[hudozhnytsya.livejournal.com]

хочу побачити тебе з манікюром! ;-)
мене до того ніколи не тягнуло, зате я ліпила з піску "пацієнтів" і бавилася в хірурга. як із віком все змінюється))))

[springfrom.livejournal.com]

з наклеєним з пелюсток космеї манікюром??? лєгко! приїзди! :)