Життя в постійному когнітивному дисонансі.

[springfrom]

Коли один день намагаєшся вникнути в те, який бронік кращий і де його купити в Києві, де черга вже на тижні наперед, а хлопці от-от поїдуть на схід, а русскіє в новинах сьогодні вже анонсували знищення їх батальйону, а на наступний день знімаєш весілля, де все так, наче нічого не відбувається в країні і ти думаєш, а де вона, та справжня реальність, і не можеш зрозуміти. Бо і то, і то реальність. Але як вижити в ній, і як правильно вести-реагувати-діяти - хіба знаєш... Робиш те, що, наче, мав би робити. Розумієш, що цього, ой як мало...
Таке от сьогодні. Шматочок з реальності за вікном. Не знаю, що б робила без неї...

Comments

[olcha-tihiro.livejournal.com]

Родные приезжали к нам на свадьбу, из Антрацита. из того самого. Это конечно отдельный сюрреализм ехать на свадьбу, везти все эти подушки-хрусталь-нарядные платья мимо блок-постов, на которых только вчера кого-то убили.
До сих пор не могу осознать того, что я теперь не могу сесть в машину и приехать домой к бабушке на каникулы.
До сих пор не могу понять, что люди всерьез перестали со мной общаться только потому, что я той национальности, которую теперь принято гнобить в этом чертовом государстве.
А каково вам там я даже представить не в состоянии...

[springfrom.livejournal.com]

так, кривавий сюр... :(