Я не справляюсь.

[springfrom]

А як ви зараз даєте собі раду з усім цим? Як зводите до купи ці реальності? Як справляєтесь з тим, що світ навколо нас не лише змінився, а і розхитався?.. Бо я не справляюсь. Взагалі. Мене виносить зранку від новин про те, скільки людей загинуло/пропало/поранено. Цей холод не відпускає. І цей згусток в районі сонячного сплетіння все сильніше і сильніше затягується. Я написала тут деталі, а потім витерла. Ви самі про них знаєте... А я просто не справляюсь...

Comments

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

Ох, трохи я запізно... хоча... тоді коли ти написала цей пост, я би напевно не змогла його прочитати ще. Утім, я ж сама вірю, що випадковостей не буває.
Оксанко, хочу тебе обійняти. Оскільки зараз немає нагоди зробити це фізично (а між іншим, після вступних Лесі, не хотіли б ви приїхати вгості до Львова?є місце, щоправда, може з Марком було б трошки складніше, але би пошукали рішення), то роблю це лише словами.
Не забуваймо чиї ми діти:) А якщо в нас є ТАКИЙ Батько, то як справжній тато Він нас виховує, любить і вміє бути милосердним. Як справжній тато Він подає приклад, показує напрям руху і каже як слідувати. Ми не ні звідки, не сироти і не вітер. Ми діти Нашого Батька, ми люблені, ми з конкретним напрямком :) Хай у вас все буде добре! Будьмо разом :)