Я не справляюсь.

[springfrom]

А як ви зараз даєте собі раду з усім цим? Як зводите до купи ці реальності? Як справляєтесь з тим, що світ навколо нас не лише змінився, а і розхитався?.. Бо я не справляюсь. Взагалі. Мене виносить зранку від новин про те, скільки людей загинуло/пропало/поранено. Цей холод не відпускає. І цей згусток в районі сонячного сплетіння все сильніше і сильніше затягується. Я написала тут деталі, а потім витерла. Ви самі про них знаєте... А я просто не справляюсь...

Comments

[annetka-lada.livejournal.com]

Тримайся, спокою і віри, що це скоро закінчиться

не знаю, не справляюся, не можу. Думала, що влітку буду відходити-відігріватися від Майдану, та нашарувалася війна і мозок просто зривається. Намагаюся відволікатися і організм включив захисну реакцію, всі події глухо вдаряються і тліють, але жити можна. Взимку всередині горіло і гостро боліло. А зараз так приглушено

[springfrom.livejournal.com]

та я теж сподівалась на літо. але потім, знаючи, що зима була страшнішою за осінь, весна - страшнішою за зиму, вже почала літа боятись...

[ku-bo.livejournal.com]

А от майже ніяк. Таке враження, що тих нас десь нема. Є тільки увесь цей тріп у безодню. Той тренує снайперів, той везе вантажівку з ліками, той у свої сімдесят ховає сина-пілота з першого збитого гвинтокрила і йому суєш гроші в кишеню і тікаєш бігом.

Немає того життя, хоча воно ніби ще є - тільки от озирнись. Але є біженці на вокзалах - жінки і діти с повними сліз очима, зі старими шкірзамовими валізами на мотузках, що ходиш із ними як з дітьми і ведеш, і везеш де приймуть.

Є поїзд на Ужгород, який висипає на перон у Вінниці і гучно співає пісню про путіна. Є залізничні вокзали, уважно придивляючись до яких бачиш військових у схованках, їх коротки перебіжки, цигарки та нехитрі харчі.

І так воно йде.

[springfrom.livejournal.com]

...

[olcha-tihiro.livejournal.com]

C меня, конечно, тот еще советчик, но помогу чем могу.
Читаю новости и хочется ответить в комментариях "НЕТ!! Врете вы все!!!", кричать от ярости и все такое. Но потом понимаю, что наглую ложь распространяют куски гноя, которым платят за вранье деньги. Поэтому начинаю дышать носом, стираю весь написанный гнев и ничего им не отвечаю.
А еще каждый вечер прошу Господа, чтобы все остались живы, чтобы семья осталась невредимой, чтобы парни, которые стоят на обороне здравого смысла остались живы...
А еще я точно знаю, что Украина победит, не страна, а та Украина, которая внутри нас, по другому не будет. В истории были такие темные моменты, но добро всегда побеждает, по другому не может быть

[fajna-helga.livejournal.com]

Вот и я так же - бывает, начинаю писать, долго подбираю слова, а потом Ctrl + A и Delete. Потому что тем, кто умеет думать своей головой, не надо ничего объяснять, а в остальном - "если человек идиот, то это надолго". И о деньгах тоже думаю - кому-то платят за то, что он выведет меня из равновесия и заберет мое время и силы, ну так устрою саботаж, займусь хоть чем-то полезным.

И да, молитва и верить. На Майдане 20-го февраля мне тоже казалось - ну какая победа, когда всё так плохо. Ан нет, бывают иногда чудеса, хоть и такой ценой.

[olcha-tihiro.livejournal.com]

я вам точно говорю, что в России есть целые фирмы, которые обеспечивают эту массовую истерию в соц.сетях. Если понаблюдать внимательней, то можно заметить, что "вбросы" настолько типовые, что зачастую разные люди пишут одинаковые тексты. До Майдана один комментарий стоил 11 российских рублей. Сейчас думаю, что за репосты и ответы комментаторам дают какой-то бонус.
Эх, чувствую, что после войны таки прийдется написать книжку про информационные войны. Мне кажется, это будет единственная книжка на русском языке на эту тему...

[springfrom.livejournal.com]

я давно не читаю російські новини-коменти і т.п.
але зараз гинуть світлі і справжні люди і це капєц як виносить...

[fajna-helga.livejournal.com]

О! Прямо целые тролльи фермы. Я даже выделила для себя несколько основных признаков таких вбросов: тема, вызывающая ледяной ужас (убийство ребенка, беременной женщины и т.д.), отсутствие прямых указаний на виновных (никаких фамилий - только майдановские жидобандеровцы или что-то в этом роде), отсутствие нормальных фото и видео (нечеткие кадры без лиц и опознавательных меток, по которым можно точно сказать, где и когда это произошло), резкая эмоциональность текста (буквально забрызган слюной). Добавить пару ссылок на предыдущие материалы такого же рода, в качестве доказательства, что "это не в первый раз и они вообще уже" - и коктейль готов.

У меня где-то в закромах лежит "Медиа Сапиенс" Минаева - когда-то очень давно купила, но не осилила. Возможно, сейчас пришелся бы кстати.

[olcha-tihiro.livejournal.com]

Медиа Сапиенс это не то, вот SNUFF Пелевина - прям по этой книге сейчас все, к сожалению.

[svitla4ok.livejournal.com]

в мене таке саме(

[springfrom.livejournal.com]

угу :(

[ne-ta-2011.livejournal.com]

как знакомо... как знакомо...
покой нахожу только в молитве
после разговоров с Богом в душе тихо и мирно
правда не надолго
и снова разговоры с Богом

[springfrom.livejournal.com]

розумію...

[blincom-de.livejournal.com]

и я не справляюсь. за кучу километров кажется дурным сном и великой неправдой...

[springfrom.livejournal.com]

просто, правда в тому, що гинуть реальні і справжні і світлі.

[paddyradz.livejournal.com]

молюся і йду в парк з родиною - єдине, що допомагає.
тримайтеся, Ви спораєтесь.
Бог не дає більше, нід можна витримати.

[springfrom.livejournal.com]

я знаю ці слова. важко тільки корелювати з дійсністю. бо це означає, що ті четверо замучені служителі, тіла яких знайшли також могли витримати? 11 сиріт, які залишились тільки після них? вдови? 20-річні хлопці без рук і без ніг по шпиталям зараз?.. батьки, з якими їх сини прощаються по мобільним... я можу довго писати, да. я знаю цю цитату. але.

[fajna-helga.livejournal.com]

Оксано, тримайся. Те світло, яке в тобі є, дуже потрібне цьому світу, особливо зараз.

Коли іншого вже не лишається, я втішаю себе думкою, що нема нічого вічного. Римська імперія врешті решт розвалилася. Гітлерівська держава - теж, так само як і сталінський режим. Так, це тривало довго і було страшно, але ніхто не бесмертний, в могилу гроші і владу не забереш, люди часто про це забувають. І рано чи пізно кожен отримає те, що заслужив.

[alenka14.livejournal.com]

1) Я хочу удалить из ленты друзей в ФБ тех, кто уже много раз попадался на репостах непроверенной инфы или тех, кто посты шерит с матами, или истерит без причины. Тоесть для себя я лично определяю, что является бОльшим разрушителем для меня. "Друзьями" я с ними буду, но пачкаться о весь этот мусор не хочу. А время уже показало кто есть кто еще со времени Майдана.

2) Меньше времени проводить в соц. сетях и на сайтах новостей. Это лично мне не помогает, а мое здоровье съедает.

3) Делать так называемые "посты" - без компа, но с Библией.

4) План что конкретно я могу делать, что б иметь мир с собой, что я не только возмущаюсь, но и участвую.

5) Поменять картинку перед глазами - Карпаты для начала

Оксаночка, это я себе план сделала только вчера. Потому что тоже плохо очень. Теперь уду воплощать в жизнь

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

Ох, трохи я запізно... хоча... тоді коли ти написала цей пост, я би напевно не змогла його прочитати ще. Утім, я ж сама вірю, що випадковостей не буває.
Оксанко, хочу тебе обійняти. Оскільки зараз немає нагоди зробити це фізично (а між іншим, після вступних Лесі, не хотіли б ви приїхати вгості до Львова?є місце, щоправда, може з Марком було б трошки складніше, але би пошукали рішення), то роблю це лише словами.
Не забуваймо чиї ми діти:) А якщо в нас є ТАКИЙ Батько, то як справжній тато Він нас виховує, любить і вміє бути милосердним. Як справжній тато Він подає приклад, показує напрям руху і каже як слідувати. Ми не ні звідки, не сироти і не вітер. Ми діти Нашого Батька, ми люблені, ми з конкретним напрямком :) Хай у вас все буде добре! Будьмо разом :)