1. Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний.
2. Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би - ніщо.
3. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.
4. Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається,
5. не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла;
6. не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою;
7. все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
8. Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне.
9. Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо.
10. Коли настане досконале, недосконале зникне.
11. Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче.
12. Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний.
13. Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них - любов.
Все це ми знаємо, практично, напам"ять... Часто цитуємо... А що означають ці слова особисто для вас?..

2. Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би - ніщо.
3. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.
4. Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається,
5. не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла;
6. не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою;
7. все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
8. Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне.
9. Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо.
10. Коли настане досконале, недосконале зникне.
11. Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче.
12. Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний.
13. Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них - любов.
Все це ми знаємо, практично, напам"ять... Часто цитуємо... А що означають ці слова особисто для вас?..
no subject
Date: 2009-10-06 09:28 am (UTC)...а то я ковпаку здаєтсья писав, да? ви френди? я не дивився.
взагалі мені якось косо ці речі говорити, бо це так би мовити вихід за межі повноважень. сподіваюся що критично ставитимешся...
мав на увазі, що навіть просто художня література - хороша - потребує читання інтонацій, не просто сюжету-подій. в інтонаціях 90% власне змісту... а Біблії це стосується тим більше. якщо уважно читати книгу Буття, скажімо, то разів 20 принаймні сьозами обіллєшся від того, як там передано людські почуття - і багато які питання, які дуже часто задають "раціонально", самі собою повідпадають... стане так просто та ясно... але інакше його й не поясниш, крім як запропонувавши прочитати та відчути)
no subject
Date: 2009-10-06 09:52 am (UTC)і да. так нечєсно. знову немає чого додати. дійсно інакше і не поясниш... :) дякую!